Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №8 "Вишиванка" Володимирської міської ради

«Теремок»

Група «ТЕРЕМОК»

З дітьми працюють вихователі Юрчук Світлана Олексіївна та Оліфірович Наталія Володимирівна.

Помічник вихователя Пуц Надія Аркадіївна.

 

Віртуальне знайомство з групою "Теремок" за посиланням: https://youtu.be/qG03obzg2CA

 

Педагогічне кредо групи:

«Те, що я чую  - я забуваю.

Те, що я бачу і чую - я трохи пам’ятаю.

Те, що я бачу, чую, обговорюю - я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю - я набуваю знань і вмінь.

Коли я передаю знання іншим - я стаю майстром».

Конфуцій

 

 

Шановні дорослі!

Просимо пам’ятати про формування у дітей старшого дошкільного віку

свідомого ставлення до здоров’я

Процес з формування ціннісного ставлення до власного здоров’я у дітей старшого дошкільного віку передбачає розкриття істотних зв’язків і залежностей, які існують між станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Пріоритети в загальній системі роботи мають бути віддані освітній діяльності. Основне її завдання – розвиток у дітей усвідомлення цінності здоров’я  і здорового способу життя, що сприяють становленню активної особистості. Ми вважаємо, що дитина, у якої буде сформоване сприйняття власного здоров’я як особистісної цінності, намагатиметься свідомо коригувати свою поведінку щодо здорового існування. Тобто, буде бережно ставитися до власного здоров’я і здоров’я оточуючих; прагнути до адекватного сприйняття знань і навичок по його охороні, їх втіленню у повсякденне життя.

Для досягнення мети необхідно спрямувати зусилля на виконання наступних завдань:

Систематизувати знання дітей про:

  • фізичну сферу здоров’я (будову тіла, функції органів тіла, засоби збереження здоров’я тощо);
  • психічну сферу здоров’я (почуття та емоції, керівництво ними);
  • соціальну сферу здоров’я (залежність стану здоров’я від умов життя; правила поведінки в суспільстві; негативний вплив шкідливих звичок на здоров’я тощо).

Сформувати вміння (навички):

  • у фізичній сфері здоров’я: самостійно піклуватися про власне здоров’я, орієнтуватися у показниках свого фізичного стану, використовувати знання про функції органів тіла в різних видах діяльності;
  • у психічній сфері здоров’я: зосереджуватися на приємних спогадах, використовувати їх для покращання настрою, контролювати негативні емоції;
  • у соціальній сфері здоров’я: оцінювати життєві ситуації, прогнозувати результати діяльності, наслідки поведінки, безконфліктно спілкуватися, піклуватися про хворих, з повагою ставитися до здорових.

Розвинути установки до:

  • самостійного виконання оздоровчих процедур;
  • прояву позитивних емоцій у процесі здоров’я творчої діяльності;
  • дотримання здорового способу життя.

 

Шановні батьки! Чи готова Ваша дитина до навчання  в школі?

«Бути готовим до школи вже сьогодні не означає вміти читати, писати, рахувати.

Бути готовим до школи означає бути готовим всього цього навчитися».
Л. Венгер.

Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини); формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості, готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.
Що таке шкільна зрілість? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років – це вміння виділяти фігуру із тла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.
Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.
Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний 
рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.
Слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння, навички,
звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.

Топ-12 ознак готовності дитини до школи. Дитина готова до школи, якщо...
Її багато що цікавить, вона ставить запитання.
Любить робити щось, може зайняти себе сама.
Їй цікаво пізнавати нове.
Вона робить висновки й умовиводи.
Вона просить читати їй книжки й уважно слухає їх.
Може спокійно почекати деякий час.
Може цілеспрямовано йти до своєї мети.
Дитину цікавить школа, вона хоче піти туди.
Дитина легко встановлює контакт і нормально спілкується з іншими людьми.
Грає в ігри за правилами, дотримується встановлених правил.
Досить фізично розвинена, спритна.
Має повністю сформовані навички самообслуговування.

Дитина не готова до школи, якщо...
Має серйозні логопедичні проблеми, які не розв’язали раніше (рекомендується  консультація логопеда ).
Дитина часто хворіє (шкільне навчання бажано починати ближче до 7 років).
Дитина завжди надає перевагу грі, навчальна діяльність її зовсім не приваблює.
Психічні процеси (пам’ять, увага, мислення, вольові якості) не сформовані досить, щоби дитина могла витримувати навчальне навантаження.
Дитина має проблемну поведінку – агресивна, занадто тривожна, не дотримується правил поведінки тощо (рекомендується  консультація психолога ).
Будь-які хронічні захворювання, стреси (розлучення батьків, госпіталізації дитини, втрата близьких) у дошкільному віці – це привід подумати про початок шкільного навчання ближче до 7 років.
Коли дитина йде до школи, різко змінюється її спосіб життя. І якщо дитина не готова до цієї зміни, то школа для неї перетворюється на пекло і дитина поступово набирає стільки негативних відчуттів, що навіть відмовляється йти до навчального закладу. За допомогою фахівців і за підтримки батьків дитина впорається та після дошкільної підготовки буде готова сісти за парту, задоволена та зацікавлена у навчанні.