Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №8 "Вишиванка" Володимир-Волинської міської ради
м. Володимир - Волинський

Поради спеціалістів

Поради вчителя - дефектолога

ПОРАДИ БАТЬКАМ

ДЛЯ УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ З ООП  ДО УМОВ ЗДО

  • Виховання дитини з особливими потребами є складним і відповідальним, цю відповідальність батьки зобов'язані нести перед своєю дитиною та суспільством.
  • Малюку  із особливими потребами, який почав ходити в дитсадок, приділяйте більше уваги, тепла, ласки, більше обіймайте, демонструйте свою любов, більше часу проводьте разом. Таким чином ви компенсуєте ту нестачу мами протягом дня і ще раз переконуєте, що мама продовжує любити, а не покидає в садочку, бо більше не любить.
  • Якщо дитині важко розлучатися з мамою, нехай відводить до дитсадка тато, бабуся чи хтось інший з родини. Хоча б на перших порах.
  • Пам’ятайте, дитина відчуває Вашу тривогу, тому стояння під дверима групи і прислухування до того, що там відбувається, ходіння навколо садка і “заглядання у вікна” ні до чого хорошого не приведе. Дитина, котра відчуває мамину тривогу чи страх, починає сама боятися і думати, що в садку з нею може трапитися щось неприємне. Для такої дитини період адаптації може не закінчуватися дуже довго — поки мама не заспокоїться і не відпустить свої переживання.
  •  Розширюйте "соціальний горизонт" дитини, хай вона звикає спілкуватися з однолітками на дитячих ігрових майданчиках, ходити в гості до товаришів, залишатися ночувати у бабусі, гуляти містом привчайте малюка до гри в пісочницях і т.д. Маючи такий досвід, дитина не буде боятися спілкуватися з однолітками і дорослими.
  • Обов’язково прощайтесь, не тікайте, залишаючи дитину. Це стосується не тільки дитячого садка, але і будь-яких моментів розлучення. Дитині набагато легше зрозуміти, що мама іде і скоро повернеться, ніж збагнути, куди мама раптово поділася. В останньому випадку діти починають вигадувати, що мама покинула їх і більше ніколи не повернеться. Тоді починаються сльози, переживання, істерики, небажання відпускати маму ні на секундочку.
  • Не порушуйте звички на перших порах. Якщо ваш малюк смокче соску, палець чи має ще якусь звичку, не намагайтесь відучити від неї паралельно з вступом до ЗДО. Так ви додаєте ще один стрес вашій дитині. Зачекайте поки дитина адаптується до садочка, тоді займіться звичками. А ще краще, відучіть від звички заздалегідь, ще до початку відвідування дитсадка.
  • Навчіть малюка одягатися, роздягатися, їсти ложкою, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, або ж через певні особливості Ваша дитина ще не володіє  цими навичками чи вони ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу. Тоді вона комфортніше і впевненіше почуватиметься серед однолітків, що вміють робити це самостійно.
  • Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами – це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.  Дізнайтеся, який розпорядок дня у групі, і наблизьте режим дитини вдома до розпорядку дня в групі.
  • Визначте систему правил поведінки дитини в групі дошкільного навчального закладу, вдома. Просіть дитину (якщо це можливо) вголос промовляти ці правила.
  • Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
  • Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, які дитина виконувала в ЗДО, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
  • Важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини як в дитячому садку так і вдома.