Комунальний заклад "Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №8 "Вишиванка" Володимир-Волинської міської ради
м. Володимир - Волинський

Спілкування з дитиною

Готуємо  дитину до відвідування дитячого садка.

Як правило всі батьки прикладають масу  зусиль для підготовки дитини до навчання в школі, а про те, що треба   готувати дитину до відвідування закладу дошкільної освіти деякі з Вас  навіть не здогадуються. Але для того, щоб  максимально зменшити негативні процеси під час адаптації та допомогти дитині ввійти в життя дитячого колективу, потрібна якісна підготовча робота в сім’ї заздалегідь.

                                    Ось важливі моменти на які Ви повинні звернути увагу:                                                           

 1.Формуйте  у дитини позитивну  установку на відвідування дитячого закладу.

Розповідайте дитині про садочок, гуляйте біля нього, спостерігайте за дітьми на майданчику в дитячому садку, коментуючи все, що побачили.   Головне, намагайтесь  доступними  словами створити позитивний образ садочка (наприклад, «у дитячий садочок приходять такі ж діти, як і ти, вони там разом граються, вчаться, їдять», «там багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей» тощо). 

2. Формуйте   навички  самообслуговування.

 Навчіть малюка одягатися, роздягатися, вмиватися, витирати руки, самостійно їсти, користуючись під час їжі ложкою, проситися на горщик, відучіть від одноразових підгузків. Звичайно, якщо вам доводиться віддавати дитину в дитсадок в дуже ранньому віці, то ці навички можуть бути ще не сформовані на достатньому рівні. Головне, щоб дитина хотіла і пробувала самостійно одягатись чи їсти, а також вміла попросити про допомогу.   

3. Подбайте про відповідність домашнього режиму режимові дитячого закладу, введіть  в раціон харчування малюка нові для нього страви.

Необхідно максимально приблизити домашній режим до розпорядку дня в дитячому садку. Важливо впорядкувати години сну, харчування, перебування на вулиці Буває так: дитині пропонують поїсти, а вона не голодна; через деякий час у неї виникає почуття голоду і вона починає вередувати або майже засинає перед обідом, хоча перед цим, на прогулянці, плакала, тому що хотілося їсти. Інколи почуття голоду та втоми можуть збігатися і бути подвійним подразником. Фізіологічний дискомфорт призводить до емоційних зривів, нервового перенапруження, що спричинює психосоматичні захворювання.  

 4. Навчіть дитину  гратися.

Щоб гра була цікавою, тривалою, розвивала дитину, наповніть іграшки вашого малюка змістом, розкрийте їх  призначення  і способи дій  з ними.  Продемонструйте, що  машинка може возити іграшкових собачок, а на пластмасові тарілочки можна покласти іграшкову їжу для іграшкових звіряток. Якщо ваша крихітка навчиться гратися, їй точно не буде сумно серед іграшок садка. Тим паче така спільна діяльність формує в дитини, крім ігрових умінь, потребу і навички спілкування.    

 5. Розширюйте "соціальний горизонт" дитини.

 Намагайтеся, щоб у вашому домі з’являлися інші, крім батьків, люди – родичі, знайомі, друзі. Малюк має навчитися не боятися інших, прагнути подружитися з ними.  За можливості  лишайте малюка на годинку-дві з іншими родичами, щоб він звикав не плакати без мами. Обов’язково попереджайте дитину про свою відсутність. Малюк має знати і розуміти, що коли мама йде, вона обов’язково за ним повернеться. Маючи такий досвід, дитина не буде боятися спілкуватися з однолітками і дорослими.

6. Розвиток мовлення.

Це теж полегшить адаптацію, адже дитина зможе висловити свої бажання, повідомити про потреби   і  тоді вихователь зможе допомогти їй.

  Шановні батьки! Готуйте дітей до вступу в дитячий садок правильно і заздалегідь – цим ви полегшите процес звикання своєї дитини до нових умов життя поза домівкою, збережете її здоров’я і свої нерви. 

 

Адаптація дитини до умов дитячого садка

Шановні батьки, ось настав хвилюючий момент в житті  вашої родини - прийшла пора віддавати дитину  в дитячий садочок.   

Рідко можна зустріти батьків, які з наближенням того моменту   не переживають тривоги про те, як там приймуть маля, які відносини складуться у дитини з вихователькою, чи не буде вона часто хворіти і т. д. Найбільше хвилювань пов'язано з тим, наскільки швидко дитина звикне, адаптується до нової обстановки. Ці тривоги мають під собою реальні підстави, адже адаптація - це складний процес пристосування дитини, що відбувається на фізіологічному, соціальному та психологічному рівнях. Зміни навколишнього середовища  та звичайного способу життя  насамперед призводять до емоційного напруження дитини.  Настрій відображає стан здоров'я дитини і є важливим тлом для її розвитку. тому тривале перебування маленької дитини в пригніченому настрої спричиняє погіршення її психічного розвитку.

Як показують педагогічні та медичні дослідження, характер та тривалість адаптаційного періоду залежать від таких факторів, як:

• вік дитини (найважче адаптуються до нових умов діти у віці 10-11 місяців до 2 років; після 2 років діти значно легше пристосовуються до нових умов життя);

• стан здоров'я та рівень розвитку дитини (здорова, добре розвинена дитина значно легше переносить труднощі соціальної адаптації);

• індивідуальні особливості дитини (значного мірою поведінка дитини залежить від типу нервової системи);

• рівень натренованості адаптаційних механізмів (діти, які до дитячого садка неодноразово перебували в різних умовах життя, легше звикають до дитячого закладу);

• досвід спілкування з дорослими та ровесниками (уміння позитивно ставитися до вимог дорослих та адекватно спілкуватися з іншими дітьми).

Залежно від зазначених факторів, процес адаптації до умов  закладу дошкільної освіти у кожної дитини має свої особливості. Результати досліджень показують, що, як правило, він може мати три форми.

Перша форма адаптації умовно називається «легкою адаптацією». Вона характеризується погіршенням апетиту в перші дні, млявістю. Проте нормалізація емоційного стану дитини відбувається досить швидко, дитина із задоволенням  відвідує  садочок. За таких особливостей дитина може адаптуватися до нових умов уже за місяць. Педіатри відмічають низький рівень захворюваності протягом адаптаційного періоду.

Друга форма адаптації — «адаптація середньої важкості» — проходить повільніше. Дитина може захворіти в перші 2–3 тижні після першого відвідування садка на гострі распіраторні захворювання. Проте потім стан нормалізується, а якщо дитина хворіє, то частота хвороб є середньостатистичною для дітей цього віку. Емоційний стан та переживання дитини нормалізуються повільніше. Тривалість адаптації — до 6 місяців.

Третя форма адаптації — «важка адаптація». В цьому випадку звикання взагалі може не відбутися, а якщо відбудеться, то дуже нескоро. Для цієї групи дітей властиві часті захворювання, які супроводжуються значними ускладненнями. Діти, які належать до цієї групи, несвідомо обирають психосоматичний спосіб реагування на зміну звичних обставин життя, на розлуку з близькими людьми. Саме в цю групу потрапляють діти, яких часто називають «недитсадівськими».

 Легку адаптацію і певною мірою адаптацію середньої важкості можна вважати закономірною реакцією дитячого організму на змінені умови життя. Важка ж адаптація свідчить про надмірність психоемоційних навантажень на організм дитини і потребує відповідної уваги та зусиль   від вихователя,  батьків дитини та  від практичного психолога.

 

       Анкета для батьків

 Шановні батьки, ця анкета допоможе спрогнозувати  адаптацію Вашої дитини до умов  закладу дошкільної освіти.

  • Чи легко розсмішити Вашу дитину?
  • Чи часто вона капризує? Не частіше, ніж 1-2 рази на тиждень?
  • Чи спокійно лягає спати?
  • Чи все їсть, чи не капризує під час годування?
  • Чи є у Вашої дитини друзі, які добре ставляться до неї, охоче граються?
  • Чи часто Ваша дитина виходить із себе?
  • Чи завжди треба приглядати за нею?
  • Чи не страждає Ваша дитина на енурез?
  • Чи немає у Вашої дитини шкідливих звичок?
  • Чи можна дитину залишити саму на недовгий час, знаючи, що, вона не розплачеться так, наче її покинули назавжди?
  • Чи добре малюк поводить себе з однолітками, чи не потребує від Вас підтримки?
  • Чи немає у Вашого малюка якихось незначних страхів?

            Відповіді позитивного характеру на 7-12 запитань дають змогу прогнозувати успішну адаптацію дитини до умов дошкільного закладу.

 

Пам’ятка для батьків

 Як поводити себе батькам в період адаптації дитини до умов закладу дошкільної освіти

Ніколи не виявляйте у присутності дитини своїх переживань, не шкодуйте з приводу того, що доводиться віддавати її в садочок. Навпаки, висловлюйте захоплення цікавими іграшками, усім своїм настроєм, ставленням до вихователя, інших дітей підкресліть упевненість, що вашій дитині буде тут добре.

Розкажіть вихователю  про   звички вашої дитини, особливості поведінки, що вона  любить (не любить), яким іграм надає перевагу, про методи виховання  у вашій родині - про все те, що, на вашу думку, повинен знати вихователь. Ця інформація дуже допоможе у подальшій роботі з вашою дитиною, допоможе знайти до неї  індивідуальний підхід.

Не дозволяйте собі  критики на адресу дитячого садка в присутності дитини, навіть якщо ви не всім задоволені, оскільки все це буде відразу негативно сприйнято нею, що викличе  страх, невпевненість і небажання йти в це місце. 

Не змінюйте розпорядок дня дитини навіть на вихідні. Так, ви можете лишити її спати трішки довше, але трішки, а не до обіду. До речі, якщо дитині треба відсипатися, і вона втомлюється протягом тижня, це означає, що ви не правильно організували день малюка.

 Намагайтеся, щоб вдома дитину оточувала спокійна і неконфліктна атмосфера, будьте терплячі до капризів. Зведіть до мінімуму перегляд телевізора, уникайте гучних заходів, і, навпаки, якомога більше часу проводьте  з нею у спокійних іграх, за читанням книг. Намагайтеся частіше обіймати і цілувати дитину - тілесний контакт з батьками допоможе зняти психоемоційне напруження і заспокоїтися.

Дайте дитині в садочок частинку «дому» (улюблену іграшку, предмет, чи фото). Це своєрідний замінник мами. Він ходитиме з малюком у садок і завжди буде поряд, а притискаючи до грудей щось із дому, дитина буде спокійна.

  Вигадайте ритуал прощання (усе, що відбувається регулярно, - заспокоює). Поцілуйте в кожну щічку, обійміть, дайте «п'ять»...

 Не бійтеся сліз дитини, адже вона поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитини своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи.

Шановні  батьки, пам’ятайте, що  ваша підтримка, ваш правильний настрій, ваші усвідомлені дії і ваша любов — саме те, що потрібно дитині, щоб пережити адаптаційний  період швидко, комфортно і легко. 

 

НАВЧІТЬСЯ СЛУХАТИ ПО-СПРАВЖНЬОМУ СВОЇХ ДІТЕЙ

Уважно слухати – це навичка, якої необхідно вчитись і практикувати її використання.   Ось кілька важливих кроків, щоби стати хорошим слухачем:

    Установіть і підтримуйте зоровий контакт. 

Батьки, яким це вдається, показують своїм дітям, що вони захоплені й зацікавлені. Діти можуть відчути прямо протилежний ефект, тобто що їхні батьки не зацікавлені в тому, що кажуть діти, якщо зоровий контакт установлений на мінімальному рівні.

    Усуньте всі відволікаючі фактори.

 Коли діти хочуть розмовляти, батьки повинні продемонструвати їм свою стовідсоткову увагу. Вони повинні відкласти вбік усе, чим займалися, повернутися обличчям до своєї дитини і щиро дослухатись до дитячих слів. Якщо батьки, наприклад, стануть продовжувати займатися своїми справами чи дивитися телевізор або в телефон у той час, як їхні діти будуть намагатися спілкуватися з ними, це підштовхне малечу до висновку, що їхні батьки не зацікавлені в тому, що вони кажуть або що їхні слова не важливі. Якщо діти висловлюють бажання поспілкуватись, коли у батьків невідкладні справи, треба неодмінно виділити інший час для дружньої розмови.

    Слухайте, не перебиваючи дитину.

 Батьки повинні постаратися звести до мінімуму свої спроби перервати дитину, поки вона буде висловлювати все, що вважає за потрібне. Вони можуть висловити своє схвалення, наприклад, за допомогою посмішки або дружнього дотику, але не переривати. Переривання часто порушує хід думки дитини, що може бути дуже неприємним і прикрим явищем.

    Нехай ваші діти знають, що їх почули.

    Після того, як діти закінчили висловлюватись, батьки можуть переконати їх у тому, що слухали уважно, повторивши сказане трохи іншими словами. Наприклад, «Синочку, схоже, ти дуже добре провів свій день в дитячому садку». Крім того, що це дозволить дитині переконатися, що батьки слухали її уважно, це також дасть дитині можливість з'ясувати і виправити неточно витлумачений батьками зміст розповіді.

 

СЛОВА, ЯКИМИ ВАРТО ЗАМІНИТИ ЗВИЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ  В СПІЛКУВАННІ

З ДИТИНОЮ

Спробуйте замінити звичні зауваження дитині, які використовуєте регулярно, новими словами, і зміниться все – інтонація, ваш настрій, а головне, реакція дитини! Спробуйте – це працює!

  •        Замість роздратованого: «Пішли швидше, скільки тебе чекати!», скомандувати: «На старт, увага … руш! Побігли!».
  •      Замість загрозливого: «Їж, інакше не отримаєш десерт», порадувати: «Після того як зникне ця крихітна котлетка, до тебе прилетить щось смачненьке».
  •      Замість грубого: «Прибери за собою», вимовити мрійливим голосом: «От, якби ти був чарівником і зміг би начарувати порядок на столі …».
  •       Замість розсердженого: «Не заважай!», сказати: «Іди, пограйся трохи сам. А коли я звільнюся, ми влаштуємо міні-свято».
  •      Замість незадоволеного: «Не вередуй, твоя улюблена футболка в пранні, одягай ту, яка є», примирити з неприємністю: «Дивись-но, а ось родичка твоєї улюбленої футболки. Давай її одягнемо!».
  •     Замість риторичного: «Ляжеш ти, нарешті, спати?!», поцікавитися: «Показати тобі хитрий спосіб укривання ковдрою?».
  •      Замість безсилого: «Щоб я ніяких «не хочу» не чула!» Несподівано закричати: «Ой, дивися, Капризка прибіг. Лови, лови його, щоб він нам настрій не псував!».
  •        Замість нудного: «Скільки разів повторювати!», сказати таємничим шепотом: «Раз-два-три, передаю секретну інформацію … Повторіть, як чутно».
  • Замість сурового: «Руки помив?», запропонувати: «Давай пересвідчимось, що вода з твоїх рук потече чорна?».